Прекрасно, що існує давня традиція – щороку на початку лютого збирати випускників різних поколінь на вечір зустрічі у стінах рідної школи. Адже чим далі від нас шкільні роки, тим теплішими і ціннішими стають спогади про школу. Тож, не порушуючи цю традицію, 5 лютого у стінах школи-інтернату «Дивосвіт» зібралася велика шкільна родина – колишні її випускники, а нині лікарі, вчителі, водії, інженери, юристи, будівельники, програмісти, бізнесмени… 

   На початку вечораз привітаннями та побажаннями виступила директор школи, кандидат педагогічних наук Яніна Миколаївна  Овсієнко. У вітальному слові вона розповіла, чим зараз живе школа, які її досягнення. Директор подякувала випускникам школи за те, що вони не забувають стежину в рідну школу та вчителів, які допомогли їм стати на життєву стежину.

  Далі вечір зустрічі наповнився спогадами минулих шкільних років. На сцені своє шкільне життя згадували випускники-ювіляри: розказували кумедні шкільні історії, висловлювали побажання теперішнім працівникам та учням школи, які, в свою чергу,  дарували колишнім учням невеличкі сувеніри на добру згадку.

   Під час вечора не забули пригадати і ветеранів педагогічної праці, що тепер знаходяться на заслуженому відпочинку.Була на зустрічі й ота сумна хвилина – хвилина мовчання, хвилина вічної пам’яті, коли на очах бринять сльози;  згадали своїх вчителів та однокласників, які вже ніколи не переступлять шкільний поріг.

  Особливу атмосферу у залі створювали стінні газети зі старими фотографіями, які допомогли поринути у добрі спогади. Приємним сюрпризом для всіх гостей став перегляд мультимедійної презентації, на слайдах якого застигли миті шкільного життя різних років: перший і останній дзвоники, участь у художній самодіяльності, відпочинок на природі, туристичні походи… 

   Протягом усього вечора усіх присутніх своїми виступами вітали юні артисти школи. Із задоволенням слухали гості пісні у виконанні Кулик Дар’ї, Штанько Лілії, Пихтіна Єгора, а запальні танці учнів 9-10 класів зривали неймовірний шквал оплесків. Особливо зворушливо у ніжній мелодії вальсу кружляли пари старшокласників, які підхопили у танок і випускників минулих років.

  Насамкінець вечора ведучі запросили гостей на уроки разом зі своїми класними керівниками, вчителями, вони продовжили спілкування у тісному колі. Колишні учні мали змогу побувати у своїх класах, пройтись шкільними коридорами, побачити, як змінилася школа з часу їх навчання і просто пригадати добрих друзів, цікаві уроки, веселі перерви.

  Діти розлітаються, та незримими нитками їхні серця прив’язані до рідної школи.Не забувайте рідної школи, повертайтеся сюди знову і знову, адже тут радітимуть вам завжди, навіть, якщо ви вже дорослі.

 Канюка Наталія, вчитель