24 лютого 2025 року виповнюється три роки від початку повномасштабної агресивної війни, яку російська федерація розв'язала i веде проти України та Українського народу з грубим порушенням норм
міжнародного права учиняючи військові злочини і злочини проти людства.
Фактично ж російсько-українська війна триває вже одинадцять років, понад 4000 днів, з лютого 2014 року — з перших актів збройної aгpeciï проти мирних громадян у центрі української столиці та перших зафіксованих перетинів державного кордону України російськими збройними силами через Керченську протоку 20 лютого 2014 року.
До 24 лютого 2022 року основні воєнні дії не виходили за межі сходу нашої країни. Протягом восьми років Збройні Сили України разом із численними добровольчими формуваннями ефективно стримували цей напад, зупинивши просування московських загарбників та звільнивши більшість захоплених ними на той час територій. Окупованими залишалися Автономна Республіка Крим, місто Севастополь i частина Луганської та Донецької областей. Стосовно цих повністю підконтрольних москві територій внутрішня i зовнішня риторика кремля зводилася до нібито існування там нових квазіреспублік, які прагнуть незалежності за підтримки i під патронатом
«великого миротворця» в особі pociï.
Справжні ж наміри aгpecopa повною мірою проявилися 24 лютого 2022 року, коли увесь світ став свідком розв'язання російською федераціею відкритої повномасштабної війни проти України, що в перспективі означало загрозу миру i безпеці не лише європейського континенту, а й призвело до порушення стабільності та рівноваги в глобальному вимірі. Очевидно, тоді не всі ще про це знали, але від 24 лютого 2022 року практично увесь світ почав жити в новій реальності, з тією лише відмінністю, що «наздогнала» вона не всіх одночасно, але, з високою ймовірністю, не омине нікого. Свавілля, безкарність i торжество тоталітарних режимів — це те, що кремль i його сателіти насправді намагаються продемонструвати світові. Тепер москва вже не прикривається личиною «миротворця», а відверто заявляє про наміри збройним силовим шляхом встановити свою владу в чужих державах i демонструє це на практиці в Україні.
Акт неспровокованої aгpeciï рф проти України 24 лютого 2022 року мав би стати тригером для цивілізованого світу, сигналом дати адекватну консолідовану відсіч aгpecopy, захистивши своє сьогодення i майбутнє. За всієї потужної допомоги, яку ми, безумовно, з вдячністю приймаємо від партнерів, на жаль, i через три роки війни загарбник все ще намагається диктувати свої умови світові, а російська зброя все ще руйнує нашу державу i вбиває українців. Bopoг не має наміру зупинятися, не рахається з втратами i готовий продовжувати агресію до досягнення своїх цілей — знищення української державності й національної ідентичності, захоплення нашої території, геноцид Українського народу.
Завдяки спільним зусиллям Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших військовик формувань, масового волонтерського pyxy й ycix українців, які піднялися на боротьбу з ворогом, та міжнародній підтримці нам вдалося зупинити наступ військ російської федерації, зірвати плани ворога щодо «бліцкригу» в Україні. Наша армія за багатьма параметрами стала еталоном ведення військової справи в умовах протистояння кількісно та ресурсно переважаючому противнику, розбудови війська за наявності жорстких обмежень, в екстремальних умовах реального бойового середовища та в безпрецедентно короткі строки. Героїчний oпip українців уже став у світі легендою, не лише надихаючою боротьбою за свободу своєї країни, а реальним захистом Європи та всього демократичного світу. Стабільність на планеті чи ii відсутність нині залежить від результату цієї війни.
Ми зможемо перемогти лише в єдності всього суспільства, армії i тилу, забезпечивши ефективність роботи всіх державних структур та економіки, завдавши нищівних ударів по корупційних схемах, зберігши наш переможний національний дух і патріотизм.

20 лютого ми вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні — людей, які віддали своє життя за свободу, гідність і майбутнє України. Вони стали символом незламності духу, сили волі та прагнення до справедливості.
З нагоди цієї символічної дати в комунальному закладі «Малобілозерська спеціалізована естетична школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Дивосвіт» Запорізької обласної ради відбулася онлайн-лінійка, присвячена вшануванню пам’яті Героїв Небесної Сотні. Здобувачі освіти та вчителі разом згадали події Революції Гідності, вшанували хвилиною мовчання тих, хто віддав своє життя за свободу та майбутнє України, переглянули історичні матеріали та відео, що нагадують нам про важливість єдності та патріотизму.
Ці події назавжди закарбувалися в історії нашої держави. Ми пам’ятаємо їхню мужність, їхню самопожертву та їхню віру в Україну.
СЛАВА УКРАЇНІ!
ГЕРОЯМ СЛАВА!

Бути вчителем – це не лише передавати знання, а й формувати цінності, підтримувати та надихати. Саме тому педагоги Малобілозерської школи-інтернату «Дивосвіт» не зупиняються у своєму розвитку, долучаючись до важливих ініціатив.
Вікторія Карнаух, вчителька закладу освіти, стала учасницею проєкту «Сила жіночого лідерства WenDo», який реалізується ГО " На варті" за підтримки Українського Жіночого Фонду.
Проєкт має важливу місію – створити спільноту активних жінок із числа ВПО, які популяризуватимуть метод WenDo як превентивний засіб протидії гендерно зумовленому насильству серед жінок і дівчат у своїх громадах.
«Дивосвіт» завжди реагує на виклики сьогодення. Сьогодні в нашому закладі навчаються діти, які мають статус "Дитина, постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів". Серед них — дівчата, які особливо потребують підтримки, безпеки та можливості вільно висловлювати свої думки.
Знання мають поширюватися! Вікторія Миколаївна не лише здобула новий досвід, а й поділилася ним із колегами. На педагогічній раді вона розповіла про ключові аспекти методу WenDo, його значення у формуванні безпечного середовища та способи запобігання насильству серед дітей і підлітків.
Комунальний заклад «Малобілозерська спеціалізована естетична школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Дивосвіт» Запорізької обласної ради керується не лише нормативно-правовими документами, а й шукає нові можливості для підвищення поінформованості учнів та педагогів щодо питань превенції гендерно зумовленого насильства.
Коли ми об’єднуємо зусилля, ми стаємо сильнішими. Разом ми створюємо простір, де кожна дитина та кожна жінка може почуватися впевнено та захищено.

Справжнє спілкування – це не лише слова, а й глибокі емоції, які вони викликають. У комунальному закладі «Малобілозерська спеціалізована естетична школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Дивосвіт» Запорізької обласної ради відбулася подія міжнародного рівня –Молодіжний діалог: Україна – Франція. Разом за спадщину ЮНЕСКО, яка ще раз довела: відстань не заважає єдності та взаєморозумінню.
Зустріч відкрила директор закладу Яніна Овсієнко, наголосивши, що культура – це міст, який об’єднує народи навіть у найскладніші часи. Разом із модераторами Лесею Матяж та Вікторією Карнаух вона задала тон розмові, яка не залишила байдужим жодного учасника.
Молодь України та Франції зібралася для відкритого діалогу, щоб поділитися думками, переживаннями та мріями.
Обговорювали об’єкти світової спадщини ЮНЕСКО – безцінні пам’ятки, що єднають людство, та ті, які нині опинилися під загрозою.
Дивосвітівці розповідали про сувору реальність життя під час війни: навчання у сховищах, дистанційні уроки під звуки сирен, втрату культурної спадщини через обстріли…
Французькі учасники були глибоко вражені. Вони не просто слухали – вони переймалися, підтримували, співпереживали…
“Нам було важливо розповісти не лише про себе, а й про нашу культуру. Війна нищить не тільки міста – вона руйнує історію, мистецтво, пам’ять народу...” – поділилися українські учні.
Цей діалог став ще одним важливим кроком до взаєморозуміння та підтримки. Адже майбутнє – за молоддю, яка вміє не лише чути, а й розуміти.
Разом ми сильніші!